Київська міська клінічна лікарня №6

Головна » 2010 » Січень » 3 » Спільна селекторна нарада МОЗ та АМН України, присвячена проблемам кардіології

---

Спільна селекторна нарада МОЗ та АМН України, присвячена проблемам кардіології	21:58
Під головуванням першого заступника міністра охорони здоров'я України Василя Лазоришинця відбулася спільна селекторна нарада МОЗ та АМН України на тему: "Стан надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями в Україні та виконання рішення колегії МОЗ від 25.11.2008 №11".  До участі в нараді були запрошені начальники управлінь охорони здоров'я головних (обласних), Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; завідувачі кафедр кардіології та неврології вищих медичних навчальних закладів, головні позаштатні спеціалісти МОЗ АР Крим, головних управлінь та управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій зі спеціальностей: "кардіологія", "терапія", "загальна практика - сімейна медицина", "медицина невідкладних станів", "хірургія серця та магістральних судин", "неврологія", "нейрохірургія"; головні лікарі центральних районних лікарень, начальники СМСЧ МОЗ України; керівники управлінь (відділів) охорони здоров'я міських, районних державних адміністрацій.  Як відомо, хвороби системи кровообігу залишаються найбільш поширеною патологією і у структурі загальної поширеності хвороб серед населення України. У 2008 році вони складали 31,0%. За статистикою 2008 р. кількість людей, які мали хвороби системи кровообігу в Україні досягла 24,9 млн. осіб, тобто більше 53% населення. Смертність від хвороб системи кровообігу в Україні становила 1038,7 на 100 тисяч населення (показник у 2007 році -1034,4), або 63,4 % в структурі загальної смертності населення та посідає одне з перших місць в Європі як серед всього населення, так і серед населення працездатного віку.  На нараді детально було обговорено проблеми судинних захворювань головного мозку та гострого інфаркту міокарда.  Серед завдань, які намітили собі фахівці з питань кардіології, - розробка та затвердження плану формування межрегіональних центрів, які передбачені додатками до спільного наказу МОЗ та АМН України "Про заходи щодо удосконалення кардіохірургічної допомоги населенню України" від 22.01.2009 № 32/5 та визначення фінансування (міжрегіональні розрахунки), відповідно до чинного законодавства. Це завдання в першу чергу торкнеться місцевих органів охорони здоров'я.  Крім того, за результатами інвентаризації планується розробити комплекс заходів по зміцненню матеріально-технічної бази, насамперед існуючих відділень інвазивної кардіології та рентгенендоваскулярної хірургії; провести планову заміну обладнання, що морально та технічно застаріле, в тому числі ангіографів, електрофізіологічних лабораторій та апаратів штучного кровообігу, які мають понад 10 років експлуатації.  У лікувальних закладах, підпорядкованих обласним та міським (міста Київ та Севастополь) територіальним управлінням охорони здоров'я, на ангіографах виконується не більш ніж 1,5 кардіологічних ренгенендоваскулярних втручань в день (дослідження серця, стентування коронарних артерій). Ситуація суттєво не змінилася у порівнянні з минулим 2008 роком.  Наявне обладнання використовується не лише для забезпечення діагностики та лікування хворих із гострим коронарним синдромом, значну частку займають втручання на судинах (венографія, артрографія, емболізація та ендопротезування судин), проте необхідно підвищити ефективність використання наявного обладнання, вважають в профільному міністерстві. Організація цілодобової роботи ангіографічних відділень потребує особливої уваги з боку обласних та міських територіальних управлінь охорони здоров'я.  Важливий фактор успішного лікування - це своєчасність діагностики. Без загального обліку хворих неможливо з'ясувати: скільки хворих потребують обстеження та лікування, скільки хворих направлено для дообстеження, або ж відмовлено в обстеженні.  Нажаль, не можливо провести порівняльний аналіз своєчасності направлення хворих для діагностики закладами охорони здоров'я первинної ланки та своєчасність проведення діагностики спеціалізованими відділеннями. Невідома навіть орієнтовна кількість хворих, що потребує рентгенендоваскулярного дослідження серця.  Вирішити завдання обліку хворих, що потребують коронаровентрикулографії та проконтролювати своєчасність надання відповідної медичної допомоги, дозволить реєстр хворих з гострим коронарним синдромом.  Гостра критика з боку керівництва МОЗ пролунала під час обговорення питання щодо контролю за ефективністю та якістю надання медичної допомоги. Звітність, яку подають територіальні управління охорони здоров'я, викликає великі сумніви. Найбільш яскравий приклад - це м. Київ. Так наприклад, у квітні 2009 року до МОЗ було подано звіт, що у "Київському міському центрі серця" протягом 2008 року було виконано 100 рентгенендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі, а у вересні 2009 р. звітували, що у 2008 році було виконано 24 таких втручання. Аналогічна ситуація по звітності про кількість кардіохірургічних втручань. У квітні звітується, що у 2008 році виконано 558 кардіохірургічних операцій, 18 судинних та 25 інших (нефректомія, лапоротомія з приводу кили), а у вересні 2009 року, що у 2008 році виконано 1484 кардіохірургічних операції.  Зменшення досліджень серця при гострому коронарному синдромі у різних звітах за один період перевищує 4 рази, а збільшення кардіохірургічних операцій у різних звітах складає понад 2, 6 рази.  Дещо інший стан зі звітністю по Олександрівській міській клінічній лікарні м. Києва. У квітні 2009 р. звітується, що відділення кардіохірургії взагалі немає, а у вересні 2009 року подається звіт про наявність відповідного обладнання (апарат штучного кровообігу), 30 кардіохірургічних ліжок та виконання у 2008 році операцій при ішемічній хворобі серця і при ураженнях клапанів серця.  Ефективність використання обладнання оцінити за звітами практично неможливо. Так, у квітні 2009 р. надається інформація, що у "Київському міському центрі серця" 3 рентген-ангіографічні системи 2005 року, а у вересні 2009 р. їх вже 4 (2006 року). У квітні надається інформація, що в "Київському міському центрі серця" одна електрофізіологічна лабораторія вартістю близько 4,5 млн. грн працює та протягом 2008 року виконано 20 (!?) операцій на провідній системі.  Для порівняння: Дніпропетровський обласний клінічний діагностичний центр виконав 224 операції, Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання - 150, Одеська обласна клінічна лікарня - 202 операції.  Загалом кількість проведених процедур, про які звітують територіальні управління охорони здоров'я, не відповідає кількості витратних матеріалів (придбаних за державний кошт та кошти хворих).  "Ситуація недопустима, свідчить про відсутність будь якого контролю з боку керівників регіональних управлінь за тим, що відбувається в закладах охорони здоров'я, - наголосив В. Лазоришинець, - Вимагаю термінового пояснення та відповідних заходів реагування на діяльність керівників, що не забезпечують ефективне використання обладнання та подають недостовірну звітність".  Підсумовуючи результати селекторної наради, учасники зазначили, що серцево-судинні захворювання залишаються серйозною соціальною проблемою, для вирішення якої необхідна державна підтримка, координація зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, наступність дій між всіма закладами охорони здоров'я, що надають допомогу на підставі сучасних стандартів та протоколів контролю за якістю надання медичної допомоги на всіх етапах.
Переглядів: 539 | Додав: Admin | Теги: моз ураїни, кардіологія | Рейтинг: 0.0/0 | - Оцінити - Відмінно Добре Непогано Погано Жахливо

Всього коментарів: 0