Київська міська клінічна лікарня №6

Минуло 24 роки з дня техногенної аварії на Чорнобильській АЕС. Минуло майже чверть віку, однак та руйнівна шкода, що була заподіяна країні, лиха біда, яка забрала тисячі людських життів навіки залишиться чорною плямою в історії України.

Міністерство охорони здоров'я України в річницю Чорнобильської трагедії склало оцінку ризику для здоров'я нації.

На фоні загальної стабілізації радіоекологічної ситуації в Україні відзначається тенденція до подальшого ускладнення радіаційного стану в компонентах довкілля Зони відчуження. Саме ця Зона і залишається джерелом забруднення практично всіх складових довкілля. За рахунок процесів перерозподілу та міграції радіонуклідів відбувається процес формування вторинних джерел радіоактивності, що робить їх потенційно небезпечними.

Основний шлях міграції радіації за межі Зони є річковий стік - р. Прип'ять. Зокрема продукти, здобуті "самопоселенцями" в природі: риба, дикі тварини, гриби та ягоди, в більшості не придатні для споживання, оскільки питома активність цезію та стронцію в них значно перевищує допустиму. Споживання такої продукції може значно підвищити рівні отриманої дози за рахунок внутрішнього опромінення та підвищити ризик захворювання онкологією, лейкемією, спадковими захворюваннями тощо.

Тому МОЗ України радить не купувати зазначеної продукції на стихійних ринках, на яких не проводиться радіаційний контроль.

Медичне забезпечення постраждалих

Сьогодні комплексне медико-санітарне забезпечення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за кошти бюджетної програми "Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (КПКВ 3201210). Міністерство охорони здоров'я не є розпорядником коштів, передбачених цією бюджетною програмою.

Щитовидна залоза

Радіаційний вплив Чорнобильської катастрофи перш за все зазнали північні регіони України. Вони, за даними Інституту ендокринології та обміну речовин є регіонами помірного йододефіциту. Не виключено, що саме через це щитовидна залоза швидко поглинала радіоактивний йод під час аварії, особливо це стосувалося дітей та підлітків. У такому стані люди швидко стали часто хворіти на рак щитовидної залози.

Та проблему йододефіциту в Україні на сьогодні не можна вважати вирішеною, хоча Інститут ендокринології має значний доробок у цій галузі. Тепер час відповідних державних заходів.

Проблема захворюваності на рак щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, залишається актуальною і на теперішній час.

Якщо порівняти захворюваність на 100 тисяч населення серед дітей та підлітків за віком на час аварії, то стає очевидним поступове зростання цього показника з часом. Так за даними клініко-морфологічного реєстру Інституту ендокринології для осіб, що були дітьми на момент аварії відмічено зростання цього показника у 28,8 рази, а для таких, які були підлітками - у 12,4 рази, відповідно у 2006 - 2008 рр., в порівнянні з 1986 - 1989 рр., коли зростання захворюваності серед осіб зазначеного віку ще не спостерігалося. Радіаційну природу "післячорнобильського" тиреоїдного раку підкреслює існуюча різниця між показниками захворюваності (більш ніж у 2,5 рази у 2008 р.) у найбільш забруднених 6 північних регіонах і решті - 21 регіоні України. Виходячи з вищевказаного, слiд зазначити, що спостереження за станом щитовидної залози, потребує довготривалого монiторингу.

Особам, які були у дитячому та підлітковому віці на момент аварії на ЧАЕС, слід пам'ятати, що вони відносяться до групи підвищеного ризику щодо розвитку раку щитовидної залози, тому їм слід щорічно звертатися до лікаря-ендокринолога і проходити ультразвукове дослідження щитовидної залози з метою своєчасного виявлення вузлової патології.

Внутрішнє опромінення

Зараз основна частина дози додаткового опромінення населення, яке проживає на постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях України, обумовлена внутрішнім опроміненням. Воно відбувається за рахунок забруднених продуктів харчування. Більш всього радіоактивних частин міститься у молоці, м'ясі та грибах.

Харчовий фактор являється дуже важливим в умовах нинішньої екологічної ситуації, у профілактиці неінфекційних захворювань та зниженні дози внутрішнього опромінення.

Науково обґрунтовано необхідність підвищення в раціоні норми споживання молочних продуктів, рослинних олій, овочів та фруктів, вітамінів та мікроелементів. У той же час слід враховувати вікові, статеві та професійні потреби щодо кількісних та якісних складових харчового раціону.

Органи дихання

Після аварії на ЧАЕС, коли відбувся значний викид радіоактивного пилу, спостерігалося ураження верхніх дихальних шляхів. Але з того часу пройшло 24 роки. І на сьогодні захворювання органів дихання, зокрема, верхніх дихальних шляхів, займають у структурі дитячої патології одне із провідних місць і становлять близько 65%, серед них - 85% приходиться на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). Але основним етіологічним фактором є не вплив радіоактивного пилу, а значна поширеність та висока контагіозність респіраторних вірусів.

Основні епідеміологічні аспекти гострих респіраторних захворювань :

- ГРЗ складають до 90 % всієї інфекційної патології в дітей

- Майже кожна дитина протягом року хворіє на ГРЗ. Частіше хворіють діти дошкільного віку. (Із 1000 дітей вікової категорії 0-17 років хворіли у минулому році в середньому 914 дітей, серед дітей дошкільного віку відповідно хворіли 1160 дітей із 1000, тобто діти до 6-ти років хворіли частіше).

- Захворюваність вище в містах (особливо при високому рівні промислового забруднення)

- Збиток держави на 1 випадок ГРЗ = 100-150 $. Для хворого - 15-100$.

Тому лікування та профілактика цих захворювань залишаються в центрі уваги педіатрів. Без своєчасного й адекватного лікування ці захворювання можуть приймати ускладнений перебіг, супроводжуватися хронізацією або сприяти загостренню наявної хронічної патології.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом та ГРВІ?

- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки  лікар!

Потрібно забезпечувати раціон харчування дитини із урахуванням віку, стану здоров'я, фізичної активності, індивідуальних особливостей дитини, пори року, сімейних традицій харчування, соціально-економічного статусу сім'ї.

- батьки повинні забезпечувати наявність в раціоні в достатній кількості таких продуктів харчування, як молоко та молочні продукти, фрукти та овочі замість висококалорійних та збіднених корисними інгредієнтами продуктів, таких як продукти "fast food" (чіпси, гамбургери, тощо), морозиво, жарена їжа, печиво, цукерки, солодкі напої;

- обмежувати сидячий спосіб життя (телевізор, комп'ютер, гральні пристрої дозволяти не більше як 1-2 години в день), заохочувати сумісні з батьками прогулянки на свіжому повітрі;

- дотримуватися рекомендацій спеціалістів щодо рухової активності, тривалості перебування на свіжому повітрі та відпочинку дітей в залежності від віку.

І найголовніше - батьки особистим прикладом повинні показувати дитині здоровий спосіб життя.

Серед усіх груп населення, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, має місце істотне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози. Захворюваність ліквідаторів на цю патологію перевищила національні показники у 5,6 рази, евакуйованих - у 4,4 рази, мешканців забруднених радіонуклідами територій - у 1,4 рази.

У жінок-ліквідаторів захворюваність на рак молочної залози у 1,5 рази вища за середній по країні рівень.

В учасників ліквідації аварії на ЧАЕС також встановлено більш високий рівень захворюваності на лейкемію.

Репродуктивне здоров'я та здоров'я новонароджених

Згідно статистичних даних, у 2009 році під наглядом закладів охорони здоров'я, що перебувають у сфері управління МОЗ України, перебувало 1 090 002 жінок віком від 0 до 85 років і старше, потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З загальної кількості жінок 507 897 осіб - 46,6% жінки фертильного віку 15-49 років.

Аналіз захворюваності свідчить, що безпліддя у жінок, потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, реєструється в три рази частіше, ніж в цілому в популяції.

Захворюваність органів репродуктивної системи у жінок, потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, майже в два рази більше, ніж в популяції.

Прес-служба МОЗ України